|
Лесів Михайло, „Пошуки церковної ідентичності на Львівському Унійному з’їзді 1936 року” (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: Роман Андрійовський, ліценціат богослов’я) |
 |
 |
 |
ВСТУП
Як і в політично-національному, так і в релігійному житті міжвоєнний період ХХ століття був важливим часом в житті української Церкви. Це час, в котрому обидві частини колись єдиної Київської митрополії постали перед схожим вибором. В якому їм потрібно було прийняти рішення щодо свого подальшого еклезіологічного шляху. Звичайно, були зовнішні обставини, які в той чи інший спосіб впливали на пошук своєї церковної ідентичності, однак для наших досліджень є дуже важливо побачити саме українські варіанти бачення подальшого шляху, бо ті тенденції показують справжнє обличчя нашої церковної свідомості.
|
|
|
Котило Антон, " Поняття „шкіряних одеж” за книгою Панайотіса Нелласа „Deification in Christ Orthodox Perspectives on the Nature of the Human Person”” (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я)
Рисей Тарас, „Пасхально-доксологічне богословіє Кирила Турівського за книгою Вацлава Гриневича „Staroruska teologia paschalna”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о. д-р. М. Бендик)
Струков Данило, „Погляди митрополита Андрея Шептицького на „московське православіє” за збіркою „Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії” документи і матеріали 1899-1917" (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: мгр. І. Бриндак)
Ференс Любомир, „Сприйняття ісламу в сучасній західній цивілізації на основі твору Луїса Бернарда „Ислам и Запад”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Ю. Хамуляк)
Шкрібенець Роман, "Релігійний світогляд Івана Франка у критиці окремих сучасних науковців" (Науковий керівник: п. І. Шумей; Рецензент: о.ліц. Г. Комар)
Олійник Михайло, "Становлення самобутності давньоруської ікони в домонгольський період у працях українських дослідників" (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Т. Коберинко)
|
|
Чупа Олег, «БОГОСЛОВ’Я СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА НА ОСНОВІ ДОКУМЕНТІВ БЕАТИФІКАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ, «КАТЕХИЗМУ», «ОУСТАВУ ДЛЯ ПРЕЗВИТЕРОВЪ» ТА «НАУКИ»» (Науковий керівник: прот. Іван Гаваньо, ліценціат богослов’я; науковий консультант: Уляна Головач |
|
|
|
ВСТУП
Характер самобутньої київської християнської традиції та особливості її богослов’я формувались протягом багатьох століть і продовжуються розвиватись у лоні різних Церков ¬– частин колись єдиної Київської Митрополії – до яких належить також Українська Греко-Католицька Церква, або ж, іншими словами, Київська Церква, яка перебуває у сопричасті з Римською Церквою. Берестейська Унія 1596 року була канонічно-офійційним підсумком розвитку київського богослов’я, який зробила єрархія Київської Митрополії і суть якого полягала не тільки у визнанні першості єпископа Риму, але також у богословленні, вільному від будь-яких державних впливів (чого аж ніяк не можна сказати про пізнє середньовічне грецьке та московське богослов’я).
|
|
Стебівка Іван, «Євхаристійний аспект духовного життя за твором “Сім слів про життя в Христі” Миколи Кавасили» (Науковий керівник: о. Григорій Комар, ліценціат богослов’я; Рецензент: Роман Андрійовський, ліценціат богослов’я) |
|
|
|
|
ВСТУП Поняття ”духовність”, ”духовне” є настільки звичними у нашій повсякденній мові, що ми майже ніколи не задумуємося над дійсністю, яку вони окреслюють. Цим поняттям надають різні смислові відтінки і значення. Пропоноване дослідження є скромною спробою розглянути духовне життя і деякі його аспекти, зокрема, євхаристійний у світлі навчання Церкви.
Актуальність теми, вибраної для написання цієї дипломної роботи, зумовлена двома чинниками.
|
|
Пащак Володимир, Основні богословські ідеї духовного канту XVII – XVIII століть за працею Олександри Гнатюк „Українська духовна барокова пісня”” (керівник – о.д-р.М.Бендик, рецензент – о.ліц.Т.Коберинко) |
|
|
|
|
Розділ І. Біблійні засади історичного розвитку духовного канту
1.Старозавітні образи та євангельські мотиви піснетворення.
Святе Письмо – це завжди свідчення Божого народу, який, співаючи гімни і псалми, вказує на те, що він вірить, кому вірить, у що вірить і як вірить. Саме віра є оплотом усієї історії спасіння, зокрема Старого і Нового Завітів. Бога треба величати і йому за все дякувати, “бо милість його вічна”. Божа милість і вірність випереджують будь-який культ. Бога слід величати задля Нього ж самого, бо Він створив світ.
|
|
Завійський Юрій, «філософські погляди давньоруських мислителів Київської Русі домонгольської доби: митрополитів Іларіона Київського, Клима Смолятича та Кирила Турівського» (Науковий керівник: Богдан Завідняк, доктор філософії) |
|
|
|
|
Вступ Світ, як відомо містить у собі безліч різних цікавих феноменів, речей, подій, без дослідження і пізнання яких не можна було б ґрунтовно говорити й про самий світ, про те, що його зробило чи робить таким, яким він є.
Так само кожній людині чи суспільству для того, щоб щось сказати про себе, про свою ідентичність іншим, необхідно краще пізнати і зрозуміти себе.
|
|
|
|
|
|
