|
Федько Роман. “Розуміння божественної монархії за твором В.Н.Лоського “Очерк мистического богословия Восточной Церкви” (керівник – о.ліц.І.гаваньо, рецензент – о.д-р.М.Бендик) |
 |
 |
 |
|
Вступ
Проблематика єдності і троїчності Бога є актуальною у християнстві до сьогоднішнього дня. Християнське одкровення триєдиного Бога було і є апорією для розуму не просвіченого вірою. Багато авторів пробували сказати щось про цю таємницю, яка прихована за простими словами Біблії. Однак, кожне висловлювання про цю таємницю, не може претендувати на вичерпну правду, бо воно тільки частково привідкриває істину.
|
|
Федун Андрій. “Вчення про образ Божий в людині на основі “Аскетичних бесід” св.Василія Великого” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецензент – о.д-р.М.Бендик) |
|
|
|
|
1.1.Біблійний аспект у вченні Св. Василія Великого про людину. Святе Письмо є спадщиною Церкви. Сучасна Православна Церква називає себе “Біблійною” Церквою. Святе Письмо, отже, є джерелом духовності та віри. Святе Письмо завжди знаходилось в центрі уваги отців, вони черпали з нього свою віру. Можна з певністю ствердити, що їхнє вчення починалось з екзегези святого Письма, яке для них було правилом життя.
|
|
Стецьків Ігор. “Зцілення людини на підставі тексту Святої Тайни Єлеопомазання згідно Требника митрополита Петра Могили” (керівник - о.д-р М.Бендик) |
|
|
|
|
Вступ В наш час, коли виникають нові, незнані колись хвороби, особливо гостро стоїть питання пошуку нових ліків і методів лікування. На жаль, багато медиків у тому пошуку забувають про святу Тайну Єлеопомазання, даровану нам, людям, самим Господом Ісусом Христом для того, щоб ми користали через неї з Божого дару оздоровлення. Окрім того, не лише медики, але й богослови часто забувають про її сенс і особливе значення для хворих. Вже багато віків у колах мирян, а що дивно – в священичому середовищі, Тайну Єлеопомазання вважають Тайною помираючих.
|
|
Стецик Степан. “Дослідження українського богослужбового співу в Х-ХІІ стт. за працею В.М.Металлова “Богослужебное пение русской церкви в период домонгольский, по историческим, археологическим и палеонтологичесиким даным” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецен |
|
|
|
Вступ
Багатство і велич нашої богослужбової традиції проявляється в піснеспівах її богослужінь. А яка “їхня велич” була під час запровадження християнства? Саме пошук відповіді на це запитання дав поштовх до вибору теми дипломної роботи. Дана тема є актуальною у питанні відродження Київської традиції, а докладніше - її співу. Великий вклад в її дослідженні зробив о.Василій Металлов у праці “Богослужебное пение русской церкви в период домонгольский, по историческим, археологическим и палеонтологических даным.”
|
|
Лега Іван. “Пресвята Євхаристія і преображення часу згідно творів прот.Олександра Шмемана” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецензент – ліц.А.Осередчук) |
|
|
|
“Прийдіть, вийдімo на гору Господню, в дім Бога нашого,
і побачимо славу його преображення…
від Світла приймімо світло,
щоб сподобитись Його просвічення...”
( вечірня Преображення, стихира Литії )
Вступ.
Людям усіх часів завжди була знайома “проблема часу”. Людський розум, а також людська релігія у той чи інший спосіб старалась вирішити її.
|
|
Латиш Андрій. “Літургічний аспект спільнототворення в реаліях БГКЦ” (керівник – о.ліц.І.Гаваньо, рецензент – ліц.А.Осередчук) |
|
|
|
|
Вступление
Богословский труд, научное исследование не является самодостаточным. Они приобретают ценность в связи с мотивацией человека. Поэтому тема дипломной работы должна быть мотивирована самой жизнью, другими словами, тему должна породить сама жизнь.Тема церковной общины, без сомнения, всегда была и будет актуальной.
|
|
Калита Ігор. “Історія української іконографії ХVІст. у дослідженні Д.Степовика “Історія української ікони Х-ХХст.” (керівник – ліц.А.Осередчук, рецензент – о.ліц.І.Гаваньо) |
|
|
|
Вступ
Останнім часом український іконопис переживає доволі бурхливий розквіт, що відображується як у суто наукових, так і у виданнях, сказати б, репрезентативно-подарункового типу. Пробудження зрозуміле. Після усунення табу на сакральну творчість з’явилася не лише благодатна нагода заповнити духовний вакуум, а на рівні сучасної науки та світогляду відобразити-осмислити колосальний феномен українського іконопису. Даний феномен належить до таких базових явищ духовної культури і матеріальної цивілізації українського народу, як сакральна архітектура, хоровий спів та інші явища християнського всесвіту, які визначили, з одного боку, неповторну сутність українського народу у його історичному розвитку, засвідчуючи його вершинний (ідеальний) духовно-мистецький потенціал у часі й просторі, а з іншого – місце і роль українців у духовному поступі суміжних народів.
|
|
|
