ВСТУП
Книга Одкровення Йоана Богослова, або ж, як пише сам Йоан: «Одкровення Ісуса Христа, що дав йому Бог – показати слугам своїм» (Од 1, 1), оповита різними легендами та міфами навіть серед християн. Це найменш досліджувана книга Нового Завіту. Проте, якщо в неї зануритися, ми можемо відчитати слова надії, які Бог спрямовує до нас.

Тому Книгу Одкровення сміливо можна назвати книгою Надії майбутнього життя з Богом. Цю надію есхатологічного життя з Богом дуже добре демонструє об’явлення про новий Єрусалим (Од 21, 2-22, 5) – оновлене місто, де Господь перебуває серед свого народу.
Книга сповнена багатьох видінь, які на перший погляд можуть здивувати своїм багатством образів, важкозрозумілих без знання старозавітної апокаліптичної літератури. Через те, імовірно, книгу Одкровення окутали легендами та міфами. Щоб відчитати надію книги Одкровення, ми дослідимо її крізь апокаліптичні образи Старого Завіту. Саме старозавітна біблійна та апокрифічна література слугує ключем до тлумачення Книги Одкровення.
Таким чином, метою нашої праці є дослідити сторінки Одкровення крізь призму давніших апокаліптичних текстів.
Методом нашого дослідження є інтертекстуальний аналіз, який дозволяє зрозуміти текст крізь призму попередніх текстів. Зокрема, серед пратекстів Од. 21, 2-22, 5 можемо виділити Книгу пророка Ісаї, Єзекиїла, Захарії та низку апокрифічної літератури.
Позаяк згідно з методологією, інтертекстуальний аналіз передусім полягає не у лінгвістичному дослідженні тексту, а у вивченні історичного контексту літератури, яка вплинула на досліджуваний текст, застосовуючи обраний нами метод, ми поділимо нашу дипломну працю на два розділи. Перший розділ допоможе краще зрозуміти композицію та структуру Книги Одкровення. Ми зробимо демілітацію видіння нового Єрусалиму та проведемо текстуальну критику вибраного уривку Одкровення 21, 2-22, 5, щоб краще зрозуміти особливості тексту.
Другий розділ ми розпочнемо з вступних зауваг, де наведемо пратексти часів Старого Завіту, на яких базується дане об’явлення з Одкровення, та дослідимо історичний контекст, у якому вони формувалися. Зокрема детальніше ми зупинимося на вивченні контексту написання книг пророків Ісаї та Єзекиїла. Також опишемо історію християн в часи написання Книги Одкровення, тобто першого століття.
Наступним етапом у другому розділі буде богословський аналіз, де ми намагатимемося показати богослов’я об’явлення про Новий Єрусалим крізь призму пратекстів, з яких Йоан черпає образи книги Одкровення.
Для написання праці ми спиратимемося на дослідження, в основному, зарубіжних авторів, таких як David Pao, Eckhard J. Schnabel, Anne-Marie Pelletier, Jesús Asurmendi Ruiz, Fr. Ya. Cherskyi, Bill G. K., Campbell D. H. та інші.
Оригінальний текст цього уривку взятий із двадцять сьомого видання Nestle-Aland. Novum Testamentum Graece.
Таким чином дана праця може послужити для читача як новий доступний спосіб пізнання Святого Письма та заохотить до глибшого осмислення надії на майбутнє життя з Богом.
ВИСНОВКИ
Метою цієї дипломної роботи було дослідити видіння нового Єрусалиму в книзі Одкровення методом інтертекстуально-богословського аналізу.
У першому розділі ми означили межі перекопи як Од 21, 2–22, 5 та визначили тексти, які їй передують.
Видіння нового Єрусалиму міститься наприкінці книги Одкровення. Зокрема, йому передує послання до семи церков та низка різних об’явлень. Можна зробити висновок, що досліджуване нами видіння дає читачам знак надії та робить логічне закінчення Книги Одкровення.
Критичний аналіз уривку Од 21, 2–22, 5 ознайомив нас із джерелами сучасного тексту даної перекопи, зокрема з давніми кодексами, маюскульними та мінускульними рукописами та папірусами, які містять богонатхненні тексти. Також це дало змогу краще зрозуміти складні фрагменти видіння Йоана Богослова. Зокрема, вартує виділити протиставлення Великого Вавилону як міста гріха Святому Єрусалиму, есхатологічній оселі святих, серед яких перебуває Господь.
У другому розділі ми підкреслили, що ключовим у інтертекстуальному аналізі є вивчення історичного контексту, у якому формувалися джерельні тексти досліджуваного уривку. Саме тому в першій частині розділу ми намагалися показати історичний контекст часів пророків Ісаї та Єзекиїла, адже ці пророчі книги добре ілюструють контекст інших досліджуваних нами текстів. Це були часи важких випробувань для вибраного народу. Розділення, війни та великий полон, зруйновані Єрусалим та Храм слугували тлом для тогочасних пророків, які писали свої книги. Незважаючи на всі ці події, вони давали вибраному народові промінь надії, який сповнюється в об’явленнях Книги Одкровення.
Далі, оскільки наше дослідження є інтертекстуально-богословським, ми вірш за віршем Од. 21, 2–22, 5 простежували інтертекстуальні зв’язки та намагалися викласти богословський сенс образів у видінні нового Єрусалиму. Зокрема, ми побачили, як Йоан описує майбутнє життя спасенних людей у новому місті серед Божої слави. Ми зупиняли увагу на деяких термінах, щоб глибше зрозуміти сенс написаного. Наприклад, слово «слава», у якій перебуватимуть жителі нового Єрусалиму, порівнюється зі «світлом» або «зіркою» (грец. φωςτήρ).
Очевидно, що під час написання наукової праці ми зіткнулися з низкою труднощів, зокрема браком критичної літератури доступною мовою та обмеженим доступом до всіх наявних ресурсів, які могли б сприяти глибшому дослідженню теми. Відтак, безперечно, наша праця не претендує на повне й вичерпне розкриття всіх богословських тем Од 22, 1–22, 5.
Новизна нашого дослідження полягає в тому, що навіть у ґрунтовній критичній літературі порівняно рідко трапляється застосування інтертекстуального методу для аналізу біблійних текстів. Водночас ми прагнули продемонструвати, що саме інтертекстуальний підхід є одним із найбільш придатних для дослідження апокаліптичної літератури, зокрема Книги Одкровення. Це зумовлено тим, що Йоан Богослов широко використовує глибоку образність Старого Завіту та апокрифічної традиції, без урахування яких повноцінне розуміння тексту Одкровення значно ускладнюється. Відтак наша спроба здійснити аналіз обраного уривка за допомогою інтертекстуально-богословського підходу мала на меті не лише дослідження тексту, але й популяризацію цього методу як одного з найбільш ефективних для вивчення книги Одкровення.