|
Андрій Нискогуз, «Феномен любові у творчості Клайва Стейплза Люїса» (науковий керівник - д-р Богдан Завідняк, рецензент – о. д-р Мирон Бендик) |
 |
 |
 |
|
ВСТУП
У дипломній роботі розглядатимемо феномен любові у творчості відомого англійського письменника, філософа і богослова ірландського походження Клайва Стейплза Люїса (C.S.Lewis). Автор відомий у всьому світі, зокрема і в Україні, передусім, своїм циклом Хроніки Нарнії, який неодноразово видавався і продовжує видаватися в українському перекладі. Попри те, що вже побачили світ окремі українські переклади філософсько-богословської, а також літературознавчої спадщини К. С. Люїса (Проблема страждання, Листи Крутеня, Велике розлучення, Чотири любові), ще й досі залишається не перекладеною левова частка його творів. Після пережитого навернення до християнства письменник скеровує свої творчі зусилля і проникливий інтелект на обґрунтування істинності християнської віри, (тому не дарма вважається в інтелектуальних і релігійних колах одним з найбільших апологетів християнства ХХ ст.) Однак поступово простежується еволюція його творчості, «зміна в літературних мотивах: від початкової демонстрації правди Віри до явлення Любові» , як зазначив у своїй рецензії на трактат Люїса Чотири любові іспанський журналіст та люїсознавець І. П. Тормо. Останній також назвав у тій-таки рецензії К. С. Люїса «письменником Любові», «у гостях в якого зручно почуваються християни різних конфесій» .
|
|
|
Андрій Лоїш, «Пастирська опіка харизматичних спільнот у лоні Української Греко-Католицької Церкви» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о.д-р Роман Федько) |
|
|
|
|
ВСТУП
В Католицькій Церкві після Другого Ватиканського Собору відбулися певні зміни, які лягли в основу виникнення різних молитовних груп і рухів. З-поміж новітніх релігійних явищ в лоні Церкви, найбільший резонанс викликав Католицький харизматичний рух. Життєва позиція та релігійна практика католицьких харизматів часто викликає не лише здивування з боку суспільства, але й спротив у деяких церковних колах.
|
|
Віталій Миська, «Українська Церква в “Завіщанні” патріарха Йосипа Сліпого» (науковий керівник - о. д-р Мирон Бендик, рецензент – п. Ігор Бриндак) |
|
|
|
|
ВСТУП
Патріарх Йосиф Сліпий увійшов в історію як незламний свідок сили віри, а також невмирущості Церкви і народу. Багатьом відомо, що його девізом були слова: «Per aspera ad astra» («крізь терни до зірок»). Цей девіз став пророчою характеристикою його життя. Патріарх не шукав легких шляхів, та й Боже Провидіння приготувало йому великий і болючий «терновий вінець». Попри те, залізна воля патріарха стала запорукою успішного долання ним «тернів і бур’яну» (див. Бт 3, 18). Його ж залізна воля стала одним із наріжних каменів майбутнього тріумфу всієї Української Греко-Католицької Церкви, яка вийшла з підпілля всього у декілька років після його смерті.
|
|
Назар Піняжко, «Роль духовенства УГКЦ у революції гідності 2013-2014 років» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк) |
|
|
|
|
ВСТУП
Події Революції Гідності 2013-2014 років, які описані у цій дипломній роботі, відбувалися зовсім недавно, тому праці тема є досить актуальною. Безпосередніми учасниками цих подій були єпископи, священики та вірні Української Греко-Католицької Церкви. Вони відчайдушно та жертовно звершували своє служіння, жертвували здоров’ям, а вкінці-кінців і життя віддавали за кращу долю рідного українського народу. Оскільки Революція Гідності досягла широкого резонансу у світовій спільноті, то було б важливим зібрати інформацію, яку надавали різного роду книги, інтернет-ресурси та журнали та схематично подати її у даній дипломній роботі для кращого розуміння ролі Церкви у революційних подіях 2013-2014 років. Певну трудність викликав той факт, що для даної дипломної роботи доводилося збирати інформацію по гарячих слідах, оскільки описані у праці події відбувалися зовсім недавно, тому спеціалізованої літератури було мало, а більшість інформації доводилося черпати із статей розміщених у інтернеті.
|
|
Юрій Шумик, «Політичні та культурні впливи Візантії на Русь у ІХ-ХІV століттях, у дослідженнях українських візантиністів» (науковий керівник - о. д-р Мирон Бендик, рецензент – п. Ігор Бриндак) |
|
|
|
|
ВСТУП
Наша церковна і національна історія давня та славна. Проте часто нашу історію намагалися перекрутити, переписати, щоб народ забув своє коріння і те, якого роду він син. Часто історію зводили і зводять лише до сухих фактів, не розкриваючи суті тієї чи іншої події минулого. Через те у сучасного українця майже відсутнє правдиве знання своєї історії, її розуміння.
|
|
Владислав Стефанишин, «Вплив візантійської катедральної традиції на структуру добового кола в Київській Церкві» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. д-р Роман Андрійовський) |
|
|
|
|
ВСТУП
Від самих початків заснування Церкви молитва відігравала в ній основну й фундаментальну роль. Вона є основою її життя – як загалом, так і певних поодиноких громад, і особисто кожного християнина зокрема. Так учні Христові «постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах» (Ді 2, 42). Відчуваючи потребу й спрагу перебувати на молитві, різні спільноти кожного дня неодноразово підносили молитви до Господа. Через той факт, що Євангеліє почало з дуже великою силою та успіхом проповідуватися по всьому світі, з’явилася потреба його інкультурувати в певне середовище. З’являються різні способи й види молитви, що згодом стануть літургійними традиціями.
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
