РОЗДІЛИ САЙТУ
Фотогалерея
Підтримайте/Support Us
Перекласти на...
Нові матеріали
- 20/12 Пластуни передали семінаристам вифлиємський вогонь [ВІДЕО]
- 14/12 Малі семінаристи здали зимові іспити
- 05/12 Семінарійний вечір гумору з нагоди празника св. Миколая
- 30/11 Приміційна Літургія випускника ДДС о. Андрія Копистинського у свято св. Андрія Первозванного
- 25/11 Празник Введення в храм Пресвятої Богородиці у Братстві
Найпопулярніше
| Стебівка Іван, «Євхаристійний аспект духовного життя за твором “Сім слів про життя в Христі” Миколи Кавасили» (Науковий керівник: о. Григорій Комар, ліценціат богослов’я; Рецензент: Роман Андрійовський, ліценціат богослов’я) |
 |
 |
 |
|
ВСТУП Поняття ”духовність”, ”духовне” є настільки звичними у нашій повсякденній мові, що ми майже ніколи не задумуємося над дійсністю, яку вони окреслюють. Цим поняттям надають різні смислові відтінки і значення. Пропоноване дослідження є скромною спробою розглянути духовне життя і деякі його аспекти, зокрема, євхаристійний у світлі навчання Церкви. Другим визначальним чинником при виборі теми стала постанова Синоду наших владик, який відбувся в Києві 5-12 жовтня 2004 р. Б., про святкування в УГКЦ року Євхаристії. Ці два чинники послужили стимулом для висвітлення питання про євхаристійний характер християнської духовності. Мета роботи – відповісти на запитання: Що таке духовність? У чому полягає її євхаристійний характер? Який зв’язок між Святими таїнствами і духовним життям людини? Намагатимемося також представити вчення Церкви про Євхаристію, яке б сприяло поглибленню та відновленню нашої євхаристійної практики, яка, у свою чергу, могла б перетворити наше життя на справжню Євхаристію, тобто життя сповнене подяки, поділу свого хліба, служіння, слухання, посвяти. Пропонована робота складатиметься з двох розділів, вступу і висновків. У першому розділі спробуємо представити суть духовного життя, приймаючи до уваги різні концепції, що не мають нічого спільного з християнським поглядом на духовність, хоч деколи на це і претендують. Духовне життя в християнському розумінні означає життя в Святому Дусі. Його метою є поступове ”одухотворення” всієї людини: її розуму, почуттів і тіла для того, щоб уможливити людині досконале єднання з Богом або, користуючись термінологією східного богослов’я, – обожнення її особи через творчу відкритість на переображуюче діяння Божої благодаті. Основними передумовами, завдяки яким людина може жити духовним життям є, факт сотворення людини на Божий образ і подобу і відновлення краси цього образу у таїнстві Воплочення Божого Слова. На цьому ствердженні грунтується богословська антропологія і духовність. Духовне життя – це динамічна дійсність, яку апостол Павло описує такими словами: «Будемо жити, в усьому зростаючи в того, хто є головою – у Христа (Еф. 4:15)... „доки Христос вообразиться у вас”» (Гал. 4:19). Святий Дух вводить нас в Христа. Його дія спрямована на те, аби відтворити у нас життя Спасителя. Все діяння Святого Духа, який є в людині, полягає у встановленні живого спілкування з Ісусом та з Отцем, у нашому ”обожненні”. У Христі людина є цілком духовною, бо стає Богом по благодаті. Святі отці представляли динамізм духовного життя за допомогою двох образів-порухів, один з яких є нисхідний – Отець, який творить нас через Сина і освячує в Дусі, інший же висхідний – ми славимо Отця через Сина у Святому Дусі. Духовність не можна обмежити чи ототожнювати лише із психічним, інтелектуальним, сентиментальним вимірами людського життя або представляти його як заперечення матеріальності та тілесності. Проти цього виступав вже Іриней Ліонський . Людина в цілості, весь космічний фізичний та історичний світ покликаний стати духовним через животворящу присутність Святого Духа. Духовне життя – це не дисципліна, ані не аскеза – це мистецтво рахуватися із присутністю Святого Духа, вміння жити в постійній відкритості до Іншого. Середовищем розвитку духовного життя є спільнота, Церква, яка постала в День П’ятидесятниці як «Храм Бога Живого» (2 Кор. 6:16). За словами знову ж таки св. Іринея: «Там де є Церква, є також Дух Божий; а там, де є Дух Божий, там є Церква і всяка благодать». У другому розділі нашої праці особливу увагу бажаємо звернути на таїнственний характер духовного життя. На цьому наголошував наш автор Микола Кавасила , для якого життя в Христі, духовне життя є, насамперед, життям у святих Таїнствах Церкви. Це ствердження і його систематичний богословський розгляд у творі “Сім слів про Життя в Христі” є надзвичайно цінним внеском у скарбницю християнського богослов’я. Завдяки таїнствам духовне життя народжується, зростає, оздоровлюється та отримує дар місії. Через них здійснюється наше спасіння і єдність з Богом. Вони творять певний організм, в якому кожне таїнство має свою роль та значення. У цьому організмі Євхаристія займає особливе місце як ”Таїнство таїнств”. Усі інші таїнства спрямовані до неї як до своєї мети. У цей розділ нашої праці включено розгляд перших двох таїнств християнського втаємничення – Хрещення та Миропомазання, а також показано зв’язок між ними, Пресвятою Євхаристією та духовним життям. Ще одним нашим бажанням є показати Євхаристію як „джерело і вершину всього християнського життя” . Усі таїнства, як вчить Микола Кавасила, пов’язані з Євхаристією. Вона містить у собі завдаток майбутньої слави та весь духовний скарб Церкви, тобто самого Христа – нашу Пасху . Євхаристія – істинна Пасха – празників празник і торжество всіх торжеств, тому що через неї відбувається наш перехід від смерті до життя. Людство, ідучи за Христом, переходить із цього світу до Отця (Ів. 13:1). Цей перехід від теперішнього віку до Царства Божого Господь заповідає споминати (здійснювати) в таїнстві Євхаристії. Божественна Літургія починається виголосом: «Благословенне Царство Отця і Сина і Святого Духа» – це славослов’я вказує на ціль – Боже Царство. Ми йдемо туди не символічно, а реально. Впродовж цієї дороги звершується Євхаристія, яка є одночасно і нашою Дорогою і Життям. В Євхаристії здійснюється переображення, відновлення зруйнованого, пошкодженого пристрастями образу Божого в людині. Джерела і теоретично-методологічна основа роботи. Основними джерелами послужили твори Микола Кавасили, зокрема, ”Сім слів про Життя в Христі”, а також документи Церкви. Як допоміжні матеріали використано твори Отців Церкви та наукові дослідження сучасних богословів – Томаша Шпідліка, Марка Івана Рупніка та інш. Застосовано методи: синтезу та аналогії. Загальні зауваги. У тексті даної праці зустрічаються терміни: ”духовне життя”, ”життя в Христі”, ”божественне життя”, які слід розуміти як синонімічні і тотожні вирази, що передають однаковий зміст та реальність. Термін ”обожнення” означає кінцеву мету духовного життя. При написанні тексту ми зустрілися з проблемою розмаїтості богословської термінології. Джерелом і критерієм певної уніфікації нами обрано ”Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів”, виданий Інститутом богословської термінології та перекладів Українського Католицького Університету. Об’єм дипломної роботи не дозволяє розглянути багато інших цікавих та важливих питань з ділянки даної проблематики, яку не безпідставно можемо вважати ще малодослідженою в нашій богословській думці. ВИСНОВКИ Розпочинаючи написання цієї дипломної праці, ми поставили перед собою кілька запитань, а саме: що таке духовність? У чому полягає її євхаристійний характер? Який зв’язок між Святими таїнствами і духовним життям людини? Шукаючи основу, яка б об’єднала таїнства, зокрема Євхаристію, та духовне життя людини, методом аналогії ми дійшли до висновку, що такими об’єднуючими началами є: Христове Пасхальне таїнство та ікономічне діяння Пресвятого Духа. Таїнства, як реальність, встановлена Христом, – духовні. Вони включають всю історію, все сотворіння і людину в Христа. Через Хрещення й Миропомазання вірні об’єднуються Святим Духом, вщеплюються в Ісуса Христа, а завдяки Євхаристії Церква занурюється в Пасхальне Таїнство і стає тим, до чого покликана з огляду Хрещення й Миропомазання своїх членів. Причащаючись Тіла й Крові Ісуса Христа, вірні зростають у тому таїнственному обожненні, яке, силою Святого Духа, сповняє їхнє перебування у Сині й Отцю та стають причасниками Христового воскресіння, наслідниками вічного життя. Євхаристія, подібно як і Хрещення, є таїнством смерті та життя Христа, звіщенням діла Його спасіння та очікуванням другого приходу. У цій праці ми намагалися підкреслити спільнотний аспект духовного життя, що надзвичайно виразно явлений в таїнстві Євхаристії. Від спільноти поодинока людина дістає повноту віри, у таїнствах отримує підтвердження свого вмирання й воскресання з Христом, стає живим членом Тіла Христового, яким є Церква. Євхаристія дарує нам можливість зустрітися з живим Богом, зустрітись з Сином Божим, що став людиною і що дарує нам свого Святого Духа, через якого Він приєднує наше життя до свого, роблячи нас учасниками життя Пресвятої Трійці. Вся природа і все життя – це велика Євхаристія. Все, що Бог створив, має жертовний характер, воно існує в постійному сопричасті між собою. Ціла природа предложується на проскомидійнику: хліб, вино й вода. Вірні приносять ці дари як символ їхньої праці і жертви, даруючи щось зі свого життя. Iсус приймає цю жертву людини і натомість жертвує себе як поживу для вічності. Завдяки Євхаристії Пресвята Тройця («Благодать Господа нашого Iсуса Христа, любов Бога і Отця та причастя Святого Духа») присутня у цьому світі; через Євхаристію Церква стає таїнством спасіння світу. Видатний профессор-літургіст Роберт Тафт, на Соборі монашества, який відбувався у Львові в 2004 році, сказав, що «мета Євхаристії – це не тільки перетворити хліб та вино, а перемінити тебе і мене у Христа» . Відправа Євхаристії є «для нас», щоб «нас усіх, що від одного тіла і чаші причащаємося, з'єднати одне з одним на причастя єдиного Духа Святого» (Епіклеза Літургії св. Василія) . ЗМІСТ Вступ ……………………………………………………………………………………........3 Розділ 1. Духовне життя 1.1. Суть духовного життя………………………………………………………………...8 1.2. Образ і подоба………………………………………………………………..............13 1.3. Христологічність духовного життя……………………………................................19 1.4. Життя у Святому Дусі…………………………………………….............................26 Розділ 2. Євхаристійний вимір духовності 2.1 Таїнственна природа духовного життя…………………………………................33 2.1.1 Хрещення............................................................................................................37 2.1.2. Миропомазання................................................................................................41 2.2 Євхаристія – джерело духовного життя……….…………….................................43 2.3 Євхаристія – вершина духовного життя……….…………………………….........53 Висновки…………………………………………………………………………………....61 Список використаної літератури………………………………………………………..63 Список скорочень…………………………………………………………………...…….66
|